Резильєнтність як антидот вигорянню: дбаємо про тих, хто навчає.
Резильєнтність як антидот вигорянню: дбаємо про тих, хто навчає.
Бути вчителем у часи випробувань — це щоденний іспит на стійкість. Навчаючись підтримувати власну резильєнтність, ми стаємо надійною опорою для тих, хто поруч. Резильєнтність — це не про те, щоб ніколи не падати. Це про вміння підійматися, адаптуватися та ставати ще міцнішими.
Сьогодні резильєнтність — це професійна навичка сучасного педагога.
З метою профілактики емоційного вигоряння педагогів, а також підвищення їхньої здатності відновлюватися після стресів та щоденних випробувань, практичний психолог - Ганна Васильчук провела заняття з елементами тренінгу " Резильєнтність. Як тримати себе, щоб підтримати інших".
Що зроблено під час зустрічі?
🔋 Проведено ревізію внутрішніх ресурсів. Визначено «фонові додатки», які непомітно спалюють силу та енергію, а також розпізнано «аварійні сигнали» на рівні думок, емоцій, поведінки та тіла.
🧠 Зазирнули в «корінь» стійкості - в думки. Адже саме від того, що відбувається в нашій голові, залежить те, наскільки впевнено людина стоїть на ногах. Учасники тренінгу вчилися бути не просто спостерігачами, а свідомими архітекторами своїх думок, а саме:
• Вчилися зупиняти думки-катастрофи, які малюють найгірші сценарії та паралізують волю;
• Обирали нові установки: думки-самонакази, самопрограмування, самосхвалення та самозаохочення.
Головний інсайт: позитивне мислення — це не ігнорування проблем. Це здатність бачити реальність, але обирати ті думки, які дають силу діяти, а не ті, що виснажують.
Під час зустрічі колеги отримали чимало інструментів, які допомагатимуть їм щодня тримати штурвал свого емоційного стану, бути спокійними всередині та здатними світити іншим навіть у найсильніший шторм. ✨🕯
