Історія закладу

Плужненський ліцей

Хмельницької обласної ради

Плужнянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат – одна з найкращих шкіл області, розташована у будівлі колишнього райкому партії, який споруджено у 1938 році. В цьому ж році виросла будівля спального корпусу №2. Через рік пізніше збудовано приміщення майстерні. В 1937 р. було збудовано приміщення лабораторії, яке використовувалося під  житлові квартири. А після відкриття школи, там  було обладнано  приміщення під медичну частину.

На території школи розташовані будівлі адміністративного, спального і навчального корпусів, спортивно-культурний комплекс, банно-пральний комплекс, шкільна їдальня, майстерня та навчально-підсобне господарство. Поряд із школою старовинний каштановий парк, а на розлогому обійсті квітують яблуні.

За 50 років існування школа пройшла шлях становлення і розвитку, стала осередком освіти, здорового способу життя та культури.

5 жовтня 1959р. наказом №7 до виконання обов’язків директора школи приступив Хотячук Феодосій Максимович.

Навчання у школі розпочалося з 7 січня 1960 року. На педагогічну роботу прибули молоді вчителі та вихователі з різних навчальних закладів України: Сташук Софія Ларіонівна, Чучейко Віра Іванівна, Котик Дарія Михайлівна, Ткачук Віра Адамівна. Першим завпедом було призначено Черновську Лідію Адамівну, а на посаду старшого вихователя – Семенюка Василя Кузьмича.

Підручники, посібники, дидактичний та роздатковий матеріали вчителі виготовляли самостійно, докладали максимум зусиль, щоб зігріти дитячі серця, які переживали розлуку з рідними.

Спочатку в школі навчалася невелика кількість дітей. У перший рік навчання їх кількість становила 142. У наступні роки кількість учнів помітно зростала:

1960-61н.р. – 159;

1961-62н.р. – 177.

Навчалися учні переважно з Хмельницької області. Утримання дітей у школі було безкоштовним. Класні кімнати були розташовані на першому поверсі центрального корпусу, а на другому поверсі розміщувалися спальні кімнати.

З 1 червня 1960р. до виконання обов’язків помічника директора по господарській частині приступив В.Є. Ковернега, бухгалтер Л.К.Бартвінова, конюх Д.Л. Шепельок, кастелянка Н.Ю. Хмуровська, бібліотекар Р.Г. Смілкова, діловод-друкарка Г.О.Антонюк, інструктор праці по дереву Г.Й.Павлюк. Г.О.Антонюк працювала в райкомі партії, який був розташований у приміщеннях школи. Відбулася ліквідація Плужнянського району, а Галину Олександрівну залишили працювати діловодом-друкарем. Все своє життя пропрацювала в школі, незмініючи ні професії, ні місця роботи. Як для секретаря мала професійні якості: чіткість мислення, міцну пам'ять, впорядкованість, культуру ведення ділової документації.

Професійним фанатизмом відзначався і головний бухгалтер, ветеран Великої Вітчизняної війни, кавалер двох орденів Слави Ф.В.Рудківський. В 16 років пішов захищати Батьківщину, брав участь у взятті Берліна, за що був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора. Крім професійного обов”язку Франц Володимирович був учасником виховного процесу. Постійно напередодні Дня Перемоги запрошували його на зустрічі, де оповідав про героїзм народу у визволенні рідної землі від фашизму.

Не легко було Ф.М.Хотячуку організовувати навчально-виховний процес, облаштовувати приміщення, створювати лікувальну базу.

Йшов час, змінювалося життя, зміни входили і в кадровий склад. З 1964р. по 1980р. школу очолювали директори Мигаль Парфен Федорович, Бабух Анатолій Максимович, Івчук Степан Якович, Хуторний Станіслав Іванович, Галузінський Владислав Вікторович, Климчук Валентин Іванович, а з 2021 р. Конончук Ростислав Борисович. Завучами були І.Ю.Кучерук, А.М.Бабух, М.П.Мадрига, старшими вихователями – М.П. Мадрига, З.І. Томчишин, Р.О.Мазурець, В.Є.Власюк.

У перші роки школа відчувала гостру потребу у кваліфікованих кадрах. Кадрова проблема розв’язувалась як прибуттям фахівців з інших районних та обласних центрів, так і замовленням у вищих навчальних закладах. До 1970р. педагогічний колектив вже складався із 38 працівників. Протягом років існування школи колектив поповнювали віддані, виховані, всебічно розвинені педагоги: С.І. Хуторний, В.П. Хуторна, В.К. Бондарчук, Р.П. Бондарчук, Г.Г. Усачек, К.М. Усачек, Р.С. Дем’янчук, Г.К. Вишніцька, С.М. Васильчук, Н.Я. Клименко, Г.П. Штогрін, К.Г. Кучерук, Д.Д. Космацький, М.З. Космацька, З.І. Томчишин, М.М. Томчишина, Г.О. Климчук, В.С. Оліферук, З.Г.Лукасик, Т.П.Маковська, Л.Є. Мельнишина, Р.М. Рудюк, В.Я. Ніцак, І.М. Мокан, Г.І. Музичишина, О.І. Кучерук, Т.О. Борщ, В.Б. Романський, І.В. Бордюжан, Ю.П. Бордюжан, О.О. Гурська, М.Л. Сороченко, Г.В. Ігнашина, О.І. Синюк, Л.С. Чорна, І.В. Конончук, В.М.Гребенюк, Н.Ф.Гончарук.

На початку ХХІ століття в колектив педагогів влилися молоді і повні енергії вчителі і вихователі: В.В.Тимощук, Л.В.Фролова, В.Ю.Гребенюк, Л.Ф.Ковальчук, О.В.Демянчук, Т.О.Рудюк, І.С.Оліферук, Т.В.Романська, Л.В.Василенко, Л.О.Бортник, Г.С. Артенюк, В.В.Захарчук, І.М.Захарчук, В.Ю.Тимчук, В.С. Прокопевнюк, Т.М.Корчак, Л.П.Панасюк, О.В.Семенович, М.В.Брелінський, Ж.П.Брелінська, В.І.Марчук, О.В.Загаєвська, О.М.Блащук. 

У 1980 році школу очолив молодий та енергійний директор В.І. Климчук. З його приходом було кардинально змінено підходи до організації діяльності закладу. За час керівництва школою Валентин Іванович багато вніс змін у зовнішність об'єктів та самої території.

З 1979 по 2008р. заступником директора з навчально-виховної роботи працювала  Г.Г. Манерова – вчитель-методист.

За час її діяльності внесено зміни у структуру методичної роботи, організацію навчально-виховного процесу. Вона була новатором й ініціатором впровадження нових освітніх технологій. Головним результатом сучасної освіти має бути повноцінно прожите дитинство і юність, збережено здоров’я й радість пізнання, розвинуті в собі розумові, творчі та комунікативні здібності, емоційний інтелект… Тому щороку в річний план роботи школи включаються питання засідань педагогічної ради та нарад при директорові, а також винесено ряд питань і на розгляд семінару з питань педагогіки та психології. Питання добиралися такі, які спрямовували діяльність педагогічного колективу на поліпшення навчально-виховного процесу та розв’язання проблем освіти на сучасному етапі. Підготовка до таких засідань розпочиналась заздалегідь, визначалися напрямки роботи та зміст, який обговорювався по кафедрах. Г.Г.Манерова самовіддано впродовж понад два десятки літ віддавалася педагогічній роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи. На базі школи, проводилися семінари директорів та заступників, які готувалися Галиною Григорівною, заслуговували на увагу і відповідали високому рівню професійності та науковості.

Для Г.Г.Манерової притаманні такі якості: компетентність, талановитість, енергійність, небайдужість, цілеспрямованість, готовність будь-якої хвилини надати методичну допомогу. Навчально-виховний процес будувався так, щоб зміцнювати інтерес до пізнання, відкриття нового і водночас сприяв би формуванню особистості широкого світогляду, високої культури. Звідси істинність слів Т.Хена: «Заступник – не друга особа, а перша особа на другому місці.». Неодноразово Г.Г. Манерова відзначалася нагородами районного та обласного відділу освіти.

З 2008 року на посаду заступника директора з навчально- виховної роботи призначено Т. В. Назаркову

З часу заснування школи виховну роботу координував старшщий вихователь, а в 1999 році  введено посаду заступника директора з виховної роботи, на яку призначено Р.Б.Конончука. Він є організатором та учасником багатьох інноваційних процесів пов’язаних з організацією навчально-виховного процесу, дозвілля школярів.

В 2008 р. розроблена концепція та модель закладу, як навчально-оздоровчого комплексу для дітей і підлітків з малими та неактивними формами туберкульозу, яка була презентована і схвалена в управлінні освіти і науки Хмельницької обласної держадміністрації та інституту післядипломної педагогічної освіти м. Хмельницького й отримала позитивні відгуки. Робота над розширенням навчально-оздоровчого комплексу буде продовжено до 2012 року.

Протягом останніх років колектив школи працює над удосконаленням моделі закладу як реабілітаційно-педагогічної системи; здійснює філософсько-світоглядну підготовку учнів, допомагає їм у визначенні сенсу життя в умовах сьогодення; формуванням ціннісного ставлення до власного життя, потреби в його проектуванні та реалізації, розвитком здатності до самоорганізації, саморегуляції поведінки, готовності, здатності до рефлексії, вихованням і розвитком потреби у формуванні основ здорового способу життя. У 2019 році розпочався шлях реорганізації. Спочатку було реорганізовано у Плужнянську санаторну школу, у 2021 р. – у Плужненську гімназію Хмельницької обласної ради, з жовтня 2022 р. заклад реорганізовано у Плужненський ліцей Хмельницької обласної ради. Тернистим видається шлях діяльності школи, так як випала реорганізація на період карантину з інфекційним захворюванням COVID-19, а з 2022 р. – в умовах воєнного стану.

Керувати – значить приводити до успіху інших!

 Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Саме до таких людей належить Климчук Валентин Іванович – заслужений працівник освіти України.

Вдивімося в риси обличчя нашого керівника: ось він юначо-радісний і чистий, ось весело-замріяний і романтичний. Ось напружено-зіркий. Ось ще інший: трохи усміху, трохи лукавинки. Ось буденний і розвільнений. Ось поривно звернений до друзів. Ось стражденний і зболений, як оголена совість. Але найповніший і найточніший його портрет, образ потаємних глибин його людського „Я” та найсокровенніших дум його справи. У них розпізнаються риси людини-новатора, людини, яка завжди перемагає, доводить справу до кінця.(З виступу колективу школи на святкуванні ювілею керівника школи)

Климчук Валентин Іванович народився 16 квітня 1945 року в селі Білогородка, Ізяславського району, Хмельницької області, де закінчив 11 класів Білогородської середньої школи.

"Юність – це пік життя. Я робив найвеличніше своє відкриття, відкриваючи самого себе, а відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. Я закінчив школу, із захопленням займався спортом, що й надихнуло мене до вступу в Тернопільський педагогічний інститут на відділ фізичного виховання. Справжньою школою життя, школою змужніння стала служба в армії, до якої я пішов служити, провчившись ІІ курси в інституті.

Після служби – знову інститут і нове захоплення – перукарство. Однак знаменитий перукар із мене не вийшов.

Свої перші педагогічні кроки, я робив в тій школі, що й навчався. Довіра колективу і виконання обов'язків голови профспілкового комітету сформувала в мені риси керівника, що в подальшому вирішила мою долю. А поки, що знову пошук…

Рідний край. Хіба є на світі краще за це миле серцю довкілля, хіба є, що дорожче за Вітчизну. Саме такі патріотичні почуття привели до столиці України – Києва, де я знову вступаю до педінституту, але тепер вже на відділ географії. У цих пошуках глибокий зміст, я розкривав свої реальні, досі незнані можливості. Пошук самого себе привів мене на посаду директора Плужнянської санаторної школи-інтернату, де працюю майже 30 років.”

За роки управління В.І.Климчуком матеріально-технічна база школи зазнала істотних змін. З першого року керування було приділено увагу впорядкуванню території школи. У кожному приміщенні щороку відбувалися зміни в інтер’єрі, осучаснені навчальні і спальні кімнати, збудовано розкішний культурно-спортивний комплекс, реконструйовано банно-пральний комбінат. Турбота про дітей, поліпшення умов утримання вихованців спонукала Валентина Івановича до пошуків шляхів розвитку навчально-підсобного господарства як важливого напрямку фінансової підтримки установи.

Нагороджений знаком „Відмінник освіти”, присвоєно звання заслуженого працівника освіти України, неодноразово відзначено грамотами обласного управління освіти і науки, обласною державною адміністрацією, грамотами Міністерства освіти і науки України.

Особливу підтримку надає родина. З дружиною, Галиною Олександрівною, пов’язані однією галуззю природничих наук: вона біолог, він географ. Сини, Віталій та Олександр, обрали близькі батькам професії: лікаря та вчителя.

Валентин Іванович понад усе захоплюється природою, любить плекати сад, прищеплювати – щоб цвіло, щоб родило…

Улюблений вислів: „Спочатку думай, а тоді роби”.

Кредо життя В.І. Климчука – принциповість, щирість, відвертість, правда, вимогливість, відповідальність за свої вчинки.

…”Очолює заклад Валентин Іванович Климчук – глибока особистість, мудрий педагог, чудовий господарник. Людина, яка має дві вищих освіти. Чесно кажучи, йдучи до інтернату, трохи побоювався побачити щось середнє між лікарнею і притулком для безбатченків. Насправді ж, потрапив у цікавий, незвіданий світ, мешканці якого називали себе «державою в державі».

В інтернаті є чудовий спортивний комплекс, якому може позаздрити будь-яка столична школа. З року в рік покращується тут якість навчально-лікувального процесу й умови перебування дітей”.Юрій Кавєрін (Газета „Сільський час” 11 травня 2001 р.)

Трагічним став 2021 р. для закладу та родини Климчуків. За обрій вічності відійшов Валентин Іванович.

Організація навчально-виховного процесу

Спочатку любити, а потім вчити

А. Каменський

Осмислення минулого впливає на зміни сьогодення, оскільки виступає духовним фундаментом, є підґрунтям самоусвідомлення. Для досягнення мети розвитку гармонійної особистості учня в період функціонування школи, навчальний процес, починаючи з дня заснування школи (1960-1980 рр.) був спрямований на підвищення якості навчання. Вчителі та вихователі удосконалювали структури побудови уроку, застосовуючи різноманітні форми і методи роботи з школярами. Для всебічного розвитку школярів та розвитку творчих здібностей у школі працювали предметні гуртки та гуртки за інтересами: „Юний хімік”, „Малювання”, „Юннатів”, „Фотогурток”, „Фізико-технічний”, „Німецької мови”, „Англійської мови”, „Літературно-художній”, „Умілі руки”, „Історико-краєзнавчий”, „Математичний”, „Спортивних ігор”, „Гімнастичний”. У школі також активно діяла олімпіадна група, переможці яких брали участь у кущових районних олімпіадах з фізики, хімії, математики. Було створено методичні об'єднання вчителів та вихователів 1-9 класів, предметні комісії вчителів української мови та літератури, російської мови та математики. Навчальний процес базувався на основі нових навчальних програм. З цією метою впроваджувались елементи науково-дослідницького характеру, вводиться індивідуальний та диференційований підхід до навчання, посилюється роль вчителів по підвищенню грамотності учнів. Виховна діяльність учнів спрямовувалася на слідопитницьку краєзнавчу роботу. В школі діяли експедиційні загони, велася переписка з учасниками Великої Вітчизняної війни, з рідними Михайла Коцюбинського, його донькою Іриною, з поетом А. Драгомирецьким – автор відомої пісні „Очі волошкові”, з космонавтами СССР. Традиційними стали зустрічі з працівниками різних професій, воїнами-інтернаціоналістами, відмінниками бойової і політичної підготовки різних національностей, які проходили службу в Ізяславській військовій частині.

Яскравими сторінками школи ввійшли зустрічі: з письменниками Марією Познанською та Василем Кравчуком, поетами Анатолієм Ненцінським, Людмилою Рудківською Миколою Федунцем, Юрієм Кавєріним, Олегом Гордійчуком – колишнім учнем нашої школи (випускник 1971 р.), Героєм Соціалістичної праці Галиною Повєдою, артистом Валерієм Пащенком, композитором Володимиром Волівачем, Марією Лагуновою – жінкою-танкістом, учасницею Великої Вітчизняної війни, Ольгою Паскаль – вихованкою Антона Семеновича Макаренка.

Зустрічі, зустрічі… Якими вони є бажаними! Кожна зустріч – це нові люди, нові пізнання, нові захоплення, нові незбагненні світи становлення людини. Такою є зустріч із М. В. Васильчуком, начальником служби безпеки життєдіяльності Міністерства освіти і науки України, якому небайдужі діти, небайдужа доля рідного села – джерела життєвого духу.

Коли б не приїхав у село обов'язково завітає у школу, переймається клопотами дітей. Микола Васильович розуміє вихованців школи: важко перебувати далеко від дому, від рідних. При в'їзді у село стоїть пам'ятний знак – простий і величний уламок великого каменя, який присвячений усім землякам, які виїхали з цього села назавжди, залишивши в душі сум, любов і тугу.

І в сьогоднішні дні проводяться свята: День знань, День працівників освіти, Нового року, 8 Березня, останнього дзвінка, 9 Травня, зустрічі різних поколінь, урочисті проводи на заслужений відпочинок, прийняття в колектив нових вчителів.

В 1987 р. створена творча група вихователів по впровадженню досвіду Сахновської школи Черкаської області з питань організації шкільного самоврядування, створено постійно діючий семінар з питань педагогіки та психології. Згодом педагогічний колектив школи працює над впровадженням в практику роботи досвіду Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру Запорізької області на основі педагогіки життєтворчості, вводиться курс „Основи комп'ютерної грамотності”. Виховна робота з учнями організовується по життєвих фазах: „Вчимося спілкуванню”, „Вчимося мислити”, „Вчимося підводити підсумки”, а педагогічний колектив працює над удосконаленням форм, методів та засобів навчання на основі впровадження інноваційних технологій.

В Національній доктрині розвитку освіти вказується, що сьогодні українській державі потрібна така школа, в якій будуть створені „умови для розвитку і самореалізації кожної особистості”, формування покоління здатного „навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства” і яка зможе втілити українську національну ідею.

На реалізацію цих завдань спрямована діяльність медико-педагогічного колективу Плужнянської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей і підлітків з малими та неактивними формами туберкульозу. Враховуючи, що у Концепції 12-річної школи особистісно орієнтований підхід є провідним у здійсненні шкільної реформи, педагогічний та медичний колективи школи працюють над удосконаленням в цьому плані дидактичного, виховного та соціального аспектів моделі закладу.

Плужнянська санаторна школа-інтернат – це самодостатній навчальний заклад з особливим способом життєдіяльності, покликаний розуміти, підтримувати, розвивати, виховувати, навчати, лікувати і підносити особистість. Навчально-виховний процес ґрунтується на відібраних ефективних нових освітніх та інформаційних методах, етико-гуманістичній взаємодії, у співпраці всіх учасників педагогічного процесу.

Хмельницька обласна державна адміністрація та обласне управління освіти і науки дбають про створення відповідних умов для фінансування навчально-виховного та лікувально-оздоровчого процесів в закладі. Ініціатором, натхненником життя школи є директор школи, заслужений працівник освіти України В.І. Климчук. Проведено капітальний ремонт навчального корпусу та їдальні. У спальному корпусі по сучасному змінено інтер'єр кімнат, зроблено внутрішні туалети, обладнані гігієнічні кімнати, перероблено і встановлено санвузли, замінено вікна. Іде капітальний ремонт банно-прального приміщення, на який освоєно 250 тисяч гривень. Набули  сучасного вигляду зовнішня і внутрішня частини пральні, які сприятимуть якісній роботі працівникам пральні.  Щороку оживають та стають привабливішими та затишнішими територія та приміщення школи.

Абсолютно очевидними вимогами до сучасної людини стало вміння працювати на комп'ютері й володіти комп'ютерними технологіями. Досягнення незалежної якості освіти, що відповідає вимогам сьогодення, неможливе без розвитку і впровадження інформаційних технологій в освітню галузь. Для цього в школі створено і діють два комп'ютерних класи.

В Плужнянській загальноосвітній санаторній школі-інтернат навчально-виховний та лікувальний аспекти носять корекційно-розвиткову та валеологічну спрямованість. Це обумовлено статусом школи, як закладу санаторного типу та особливостями контингенту вихованців. В школі склалась своєрідна технологія корекційно-розвиткової роботи, яка являє собою розгорнуті системи комплексної психолого-педагогічної та медико-соціальної підтримки цих дітей.

Однією з найважливіших складових реабілітаційного процесу є психолого-педагогічна корекція, спрямована на усунення прогалин у знаннях, уміннях та навичках, виправлення девіантної поведінки, підвищення рівня адаптованості хворої дитини до існуючих життєвих умов і соціального оточення.

Освітній процес в школі будується на врахуванні стану основного та соматичного захворювання дитини, його перебігу.

Враховуючи, що діти з тубінтоксикацією швидко втомлюються, мають погіршену пам'ять, знижену працездатність, увагу та рівень зосереджуваності, рішенням педагогічної ради школи внесено зміни до режиму дня і впроваджено другу велику перерву між уроками, внесено зміни до структури уроків, крім обов'язкової валеопаузи введено загальнокорекційний етап, в ході якого проводяться вправи з елементами дихальної гімнастики, які стимулюють роботу тих чи інших систем організму.

Валеологічна спрямованість освітнього процесу (заняття валеологічного практикуму, ведення предмету „Основи здоров'я”, курсу за вибором „Основи валеології”, теоретична частина програми з предмету „Фізична культура і здоров'я”) сприяє формуванню у школярів певного кола знань, умінь і навичок з питань основ здорового способу життя. Це допомагає учням усвідомити свій стан, вчасно та адекватно реагувати на зміни стану, підвищувати рівень своєї ресурсозабезпечуваності.

Доступність до якісної освіти починається з довкілля. Саме від рівня підготовки до школи залежить якість початкової освіти. Щоб подолати тенденцію нехтування обов'язковою підготовкою дитини до школи через систему дошкільних закладів, у школі з вересня 2004 року впроваджено роботу дошкільної групи, завдання якої  полягає в забезпеченні соціальної адаптації і готовності дитини до нового статусу учня.

Педагогічний колектив школи працює над науково-методичною проблемою: „Нові освітні технології як найважливіший чинник підвищення результативності навчально-виховного процесу”.

Реалізуючи завдання, закладені в методичній проблемі школи, педагогічний колектив наполегливо працює над удосконаленням форм і методів роботи на уроці. Вчителі школи ведуть постійно роботу в напрямку диференціації та індивідуалізації навчально-вихованого процесу: добирають різнорівневі завдання, виготовляють роздатковий матеріал, працюють з учнями в позаурочний час. Педагогічні працівники постійно працюють над вивченням та вдосконаленням методик особистісно орієнтованої системи навчання, використовують технології критичного мислення на уроках літератури, історії, права, за технологією «Навчання у грі» працюють вчителі початкових класів. Виховний процес вихователями школи будується на основі впровадження технології проективного життєздійснення, яка допомагає у визначенні вихідного рівня компетентності вихованців за напрямками життєтворчості відповідно до сфер життєвого самовизначення.

Щоб допомогти дітям у їх психологічному розвитку, навчитися спілкуватися між собою і дорослими, вирішувати проблеми власного „Я” в школі ведеться робота по впровадженню технології „Педагогічна підтримка” в 3-9 кл. Ведеться робота вихователями за програмами „Шкільна тривожність” (3-5 кл.), „Знижена пізнавальна активність” (8 кл.), „Самовизначення” (9 кл.).

У школі діє п'ять циклових кафедр: кафедра вчителів та вихователів 1-4 кл., кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін, кафедра природничо-математичних дисциплін, кафедра вихователів 5-9 кл., кафедра здоров'я.

Членами кафедри вчителів та вихователів 1-4 кл. розроблений науково-методичний супровід реалізації концепції художньо-естетичної освіти, організації розвитково-корекційної роботи та їх дидактичне забезпечення.

Слід відзначити успішну апробацію методу проектування членами кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін, що поклало початок впровадження цієї інноваційної форми роботи іншими цикловими кафедрами та кафедрою вихователів.

Підвищення якості керівництва освітньо-виховним процесом сприяють такі форми методичної роботи, як діяльність творчих груп на основі загального інтересу до певної проблеми, робота ініціативних та динамічних груп, тимчасових творчих колективів. Особлива роль відводиться організації самоосвітньої роботи, зокрема роботі над індивідуальною методичною темою.

Виявленню підтримці і розповсюдженню досвіду інноваційної діяльності сприяють творчі звіти кафедр, предметні тижні та тижні фахової майстерності. Потребою дня стало активне навчання педагогічних та медичних працівників інформаційно-комп'ютерним технологіям з метою розвитку у них інноваційних здібностей, формування готовності до сприйняття нових ідей. Цьому сприяє удосконалення роботи з комп'ютером, розробка і впровадження мультимедійних засобів, інноваційних методів навчання і виховання, підготовка до проведення аукціону інтелектуальної власності працівників.

З 2019 року у методичній роботі відбуваються зміни: кафедри змінюються на методичні об’єднання. Відбуваються і зміни у здобутті початкової освіти. З 2018 року в освіті стартувала Нова українська школа, яка стала ключовою реформою Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.

Стратегія побудови виховного процесу в школі спрямована на удосконалення технології особистісно орієнтованого підходу, створенню умов для розвитку особистості та реалізації основних напрямків Концепції Національного виховання.

Впродовж останніх років спостерігається регрес в суспільно-педагогічній спрямованості життя сімей, зміни суспільного життя негативно позначаються на засадах сімейного виховання. З метою підвищення культури сімей вихователі планують і проводять родинні свята, залучають батьків до підготовки і проведення свят. Особливої уваги потребують вихованці дошкільної групи, учні 1 та 5 класів, які переживають період адаптації. Для батьків таких дітей спланований батьківський всеобуч, на якому вихователі ознайомлюють з віковими особливостями, з умовами успішної адаптації вихованців. У роботі з батьками звертається увага і на спільність дій у навчанні та вихованні школярів, у підтримці і практичному застосуванні набутих знань, умінь і навичок як в шкільному, так і в домашньому середовищі.

Всебічний розвиток школяра здійснюється не тільки в ході навчальної діяльності, а й у виховній при проведенні позакласних заходів. Це різноманітні конкурси, вікторини, інсценізації, предметні тижні та олімпіади, у ході яких учні не тільки поглиблюють знання з того чи іншого предмету, а й мають можливість виявити свої талант в поезії, співі, пластиці, образотворчому мистецтві, розвивати інтелект, вміння спілкуватися. Традиційними стали свята шкільної родини, День працівника освіти, свято 8 Березня, Свято останнього дзвінка та інші. З метою підвищення ефективності виховної роботи, вихователі використовують поряд з традиційними і нетрадиційні форми роботи, а саме: проводять уроки совісті, хвилинки життєвої мудрості, аукціон знань, година ерудиції та ін. Вірші, творчі роботи учнів школи друкуються на сторінках шкільної газети „Шкільний гомін”, районної „Зоря Надгориння”.

З метою формування високих духовних цінностей вихованців проводяться зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, письменниками, композиторами, видатними людьми краю.

У школі ведеться робота з організації літнього відпочинку та оздоровлення учнів. Щороку із середини травня відкривається і діє пришкільний табір праці та відпочинку „Мрія”. В літній період діти оздоровлюються в таборах. За підтримки Корпорації „Братерство без кордонів Україна”, частина учнів відпочиває в таборах Рівненської та Волинської областей.

З метою виховання майбутніх лідерів нашої держави в школі діє учнівське самоврядування, яке представляє інтереси учнів школи, має власну програму, фінансово-економічну структуру. Діючим є суд учнівської честі. Мають жителі учнівської держави і свою валюту – „плінти”, на яких викарбуваний девіз: „Спочатку думай, а тоді роби”.

Школа має власний гімн, герб і прапор. Всі жителі Президентської республіки дотримуються Кодексу учнівської честі.

У 2021 році Український інститут майбутнього презентував результати фокус-групи щодо дослідження національно-патріотичного питання. За результатами, як символи України та визначні постаті виділяють козацтво, діячів культури й мистецтва, науковців із давніших часів. Тому у 2022 році було започатковано і введено в дію Козацьку республіку під назвою «Нащадки козаків».

Забезпеченню можливостей розвитку креативності дитини, вирішенню завдань соціалізації, самовдосконаленню учнівських вмінь, навичок сприяє робота 21 гуртка, в яких було задіяно всіх вихованців школи, з них 4 -спортивних, 8 - предметних, 5 художньо-естетичного спрямування, 4 - практичного спрямування.

Одним із шляхів соціалізації вихованців є реалізація програми „Діти-сироти” в рамках програми „Діти України”. Завданням колективу є захист прав та інтересів дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їх підготовка до самостійного життя. У своїй роботі вихователі школи користуються  Указом Президента „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” та Законом „Про забезпечення організаційно-правових умов, соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування”.

Те, що вже є у школі найкраще, спонукає кожного до пошуку ще чогось довершенішого у приміщеннях, на території, в навчально-виховному та лікувально-оздоровчому процесі. Найголовнішим, чим переймається дирекція школи, є реорганізація школи у навчально-реабілітаційний заклад І-ІІІ ступенів. П'ятнадцятирічні випускники не завжди роблять правильний крок у своєму житті при виборі подальшої стежини. Тому пріоритетним на сьогоднішній день є завдання по створенню в закладі циклу безперервної освіти, починаючи від дошкільняти і закінчуючи зрілим повнолітнім випускником.